var _hmt = _hmt || []; (function() { var hm = document.createElement("script"); hm.src = "https://hm.baidu.com/hm.js?d387e539c1f2d34f09a9afbac8032280"; var s = document.getElementsByTagName("script")[0]; s.parentNode.insertBefore(hm, s); })();

?стор?я

?. Створення Ки?вського ун?верситету та його д?яльн?сть в дореволюц?йний пер?од (1834-1917)

1. Ки?вський ун?верситет у перш?й половин? Х?Х ст.

545彩票登陆 Ки?вський нац?ональний ун?верситет ?мен? Тараса Шевченка - класичний ун?верситет досл?дницького типу, пров?дний вищий навчальний заклад Укра?ни. Його ?стор?я бере св?й початок в?д 8 листопада 1833 р., коли було п?дтримано подання м?н?стра осв?ти С. С. Уварова про заснування ?мператорського Ун?верситету Св. Володимира на баз? перенесеного до Ки?ва польського Кременецького л?цею. 15 липня 1834 р., у день пам'ят? святого р?вноапостольного князя Володимира, в?дбулося урочисте в?дкриття ун?верситету.

Наказ Миколи ? М?н?стерству народно? просв?ти про затвердження проекту статуту та штату Ун?верситету Св. Володимира

545彩票登陆 18 жовтня 1834 р. на посад? першого ректора Ун?верситету наказом ?мператора Миколи ? було затверджено 30-р?чного професора ботан?ки, ?сторика, фольклориста, видатного вченого-енциклопедиста Михайла Максимовича.

Т.Г. Шевченко. Портрет М.О. Максимовича. 1845 р.

545彩票登陆 У 1834-1835 навчальному роц? в ун?верситет? працював лише один ф?лософський факультет ?з двома в?дд?леннями: ?сторико-ф?лолог?чним та ф?зико-математичним. На перший курс було зараховано 62 студенти ? 28 серпня 1834 р. в ун?верситет? розпочалися заняття. У 1835 р. було в?дкрито юридичний факультет, а в 1841 р. - медичний, створений на баз? медичного факультету л?кв?дованого В?ленського ун?верситету (м. В?льнюс).

Значною проблемою для ун?верситету була в?дсутн?сть власного прим?щення. Кер?вництво навчального закладу було змушене протягом перших восьми рок?в орендувати дек?лька приватних буд?вель, зовс?м не пристосованих до навчального процесу. Буд?вництво нового прим?щення розпочалось 31 липня 1837 р. за проектом професора арх?тектури Петербурзько? академ?? мистецтв В. Беретт?.

В?кент?й Беретт? (1781-1842). Арх?тектор, академ?к, видатний майстер арх?тектури рос?йського класицизму. Автор проект?в будинку ун?верситету та ботан?чного саду.

545彩票登陆 П?д його безпосередн?м кер?вництвом було зведено буд?влю у стил? класицизму, яка ? дос? використову?ться як головний корпус ун?верситету. Поруч з ним професор Е. Траутфеттер заклав ботан?чний сад, який функц?ону? ? сьогодн?. Перех?д ун?верситету до власного великого прим?щення ? прийняття в 1842 р. ун?верситетського статуту уможливили посл?довну розбудову кафедрально? системи - к?льк?сть кафедр зросла з 20 до 37.

Всупереч бажанням ?мперського уряду перетворити Ки?вський ун?верситет на форпост рос?йського самодержавства, у його ст?нах завжди жили ? розвивалися прогресивн? ?де?. Упродовж 1830-1860-х рр. ун?верситет був одним ?з центр?в польського нац?онально-демократичного руху, а в 1845-1847 рр. тут розгорнуло свою д?яльн?сть Кирило-Мефод??вське братство.

М.?. Костомаров (1817-1885). Професор Ки?вського ун?верситету, видатний укра?нський ?сторик,етнограф, письменник, публ?цист, громадський д?яч.?нац?атор створення ? автор програмних документ?в Кирило-Мефод??вського товариства.

Засновник ? автор програмних твор?в братства видатний ?сторик М. Костомаров очолював ун?верситетську кафедру рос?йсько? ?стор??. ?дейним натхненником кирило-мефод??вц?в був ген?альний поет Т. Шевченко, який на той момент працював вчителем малювання школи живопису ун?верситету, одночасно займаючи посаду в ун?верситетськ?й Археограф?чн?й ком?с?? (тимчасов?й ком?с?? для розгляду давн?х акт?в).

Т.Г. Шевченко. Автопортрет. 1845 р.

2. Ки?вський ун?верситет у друг?й половин? Х?Х ст.

Пожвавлення науково-педагог?чно? д?яльност? в Ки?вському ун?верситет? у друг?й половин? Х?Х стол?ття пов'язують ?з проведенням л?беральних реформ 1860-х рр. ? запровадженням у 1863 р. нового ун?верситетського статуту. У цей час було розширено автономн? права навчального закладу, в?дкрито 15 нових кафедр (чисельн?сть яких зросла з 37 до 52), зб?льшилася к?льк?сть викладач?в та студент?в. З рос?йських ? ?вропейських ун?верситет?в на роботу до Ки?ва запросили 90 нових викладач?в, на кафедрах почали залишати талановитих студент?в для зд?йснення науково? та педагог?чно? д?яльност?.

М.Д. ?ванишев (1811-1874).Професор, ?сторик права, ректор (1862-1874).Головний редактор видань Ки?всько? археолог?чно? ком?с??.

545彩票登陆 Завдяки реформам Ки?вський ун?верситет к?нця Х?Х стол?ття - це потужний навчально-осв?тн?й центр загально?вропейського значення. Чисельн?сть студент?в у 1830-1840-х рр. становила 500 ос?б (переважно поляк?в), у1883 р. в ун?верситет? навчалися 1700 студент?в (в основному укра?нц? та рос?яни), а вже у 1913 р. ця к?льк?сть зросла до 5000. Наукову та викладацьку роботу зд?йснювали 160 професор?в та доцент?в. При ун?верситет? нал?чувалося 45 навчально-допом?жних установ: 2 б?бл?отеки (наукова ? студентська), 2 обсерватор?? (астроном?чна ? метеоролог?чна), ботан?чний сад, 4 факультетськ? кл?н?ки, 3 шпитальн? та 2 кл?н?чн? в?дд?лення при м?ськ?й л?карн?, анатом?чний театр та 9 лаборатор?й.

Будинок анатом?чного театру.Фото к?нця Х?Х ст.

Викладач? та студенти ун?верситету були орган?заторами й активними учасниками низки всесв?тньов?домих наукових товариств: досл?дник?в природи, х?рург?чного, ф?зико-математичного, х?м?чного, ?сторичного ?мен? Нестора-л?тописця.
В.С. ?конн?ков (1841-1923). Професор, ?сторик, академ?к УАН (1920).Один з фундатор?в ?сторичного товариства Нестора-л?тописця.
Наукова д?яльн?сть професор?в ун?верситету проводилася в т?сному контакт? ?з заруб?жними науковими центрами та видатними вченими св?ту. Широко практикувалися закордонн? науков? в?дрядження, публ?кац?я праць в ?ноземних журналах тощо. Одн??ю з форм п?дтримки культурних зв'язк?в було обрання видатних учених ? д?яч?в культури почесними членами ун?верситету. Зокрема, це - медик Макс Петтенкофер, ?сторик Леопольд фон Ранке, письменник ?ван Турген?в, х?м?к Дмитро Менд?л??в, м?кроб?олог ?лля Мечн?ков та ?н.

3. Ки?вський ун?верситет у пер?од 1900-1917 рр.

545彩票登陆 Початок ХХ ст. в ?стор?? ун?верситету в?дзначився тим, що укра?нська ?нтел?генц?я п?дняла проблему укра?н?зац?? вищо? осв?ти в рег?он?. 20 кв?тня 1906 р. представники укра?нсько? громади м. Черн?гова (Д. Яворський, М. Коцюбинський, М. Федченко, Л.Шрамченко та ?н.) порушили питання про в?дкриття в Ки?вському ун?верситет? кафедр: "укра?нсько? мови, л?тератури, ?стор??, етнограф?? ? права звича?вого, з викладами тих предмет?в на укра?нськ?й же мов?". 22 травня 1906 р. професори В. Перетц ? Г. Павлуцький п?дписали подання до деканату ?сторико-ф?лолог?чного факультету, в якому об?рунтували необх?дн?сть в?дкриття укра?нознавчих кафедр.

В.М. Перетц (1870-1935).Професор, ?сторик л?тератури, академ?к УАН (1919).Керував сем?нарами рос?йсько? ф?лолог??, був головою ф?лолог?чно? секц?? Укра?нського наукового товариства.

На ?х п?дтримку у Ки?вському ун?верситет? виступили укра?нськ? громадськ? та культурн? д?яч?: ?ван Липа, Симон Петлюра, Дмитро Дорошенко, Борис Гр?нченко, Олександр Лотоцький, Михайло Грушевський, Серг?й ?фремов та ?н. 27 листопада 1906 р. студенти-укра?нц? передали до Вчено? ради ун?верситету заяву з проханням в?дкрити укра?нознавч? кафедри.

М.С. Грушевський (1866-1934).Видатний укра?нський ?сторик, громадський та пол?тичний д?яч, вихованець Ки?вського ун?верситету голова Укра?нсько? Центрально? ради, Президент УНР.Засновник ? голова Укра?нського наукового товариства.Академ?к ВУАН (1923 р.) та АН СРСР (1929).

545彩票登陆 П?д заявою поставили сво? п?дписи 1430 студент?в. Однак проти ц??? ?де? р?зко виступили ректор ун?верситету М. Цитович, реакц?йно налаштована частина професури й кер?вництво ?мперського М?н?стерства народно? осв?ти. У 1907 р. за власною ?н?ц?ативою професори А. Лобода й В. Перетц розпочали викладання в ун?верситет? укра?нсько? л?тератури, проте, невдовз? "крамольний експеримент" було заборонено.

Перша св?това в?йна сутт?во дезорган?зувала осв?тн?й процес. Чимало студент?в опинилися в д?юч?й арм??, медичн? кл?н?ки ун?верситету було перетворено на в?йськов? шпитал?, а частину лаборатор?й через загрозу окупац?? Ки?ва н?мецькими та австр?йськими в?йськами евакуйовано вглиб ?мпер??, до м. Саратова. Т?льки восени 1916 р. ун?верситет повернувся до м. Ки?ва. Пере?зди завдали серйозних збитк?в лаборатор?ям, каб?нетам ? музейним колекц?ям ун?верситету. У такому стан? Ки?вський ун?верситет застав добу революц?й, як? в Укра?н? вилилися в боротьбу за культурне та нац?ональне в?дродження ? створення власно? незалежно? держави.

Лекц?я професора Павлуцького Г.Г. у каб?нет? образотворчого мистецтва.Поч. ХХ ст.

П?сля л?кв?дац?? самодержавства наполеглив? вимоги укра?нських студент?в ? викладач?в, пов'язан? з в?дкриттям укра?нознавчих кафедр ? запровадженням укра?нсько? мови викладання, змусили нову владу в Петроград? п?ти на окрем? поступки. 27 червня 1917 р. М?н?стерство народно? осв?ти розробило положення про в?дкриття в Ун?верситет? Св. Володимира чотирьох укра?нознавчих кафедр: укра?нсько? мови, л?тератури, ?стор?? та ?стор?? зах?дно-руського права. 5 вересня 1917 р. в?дпов?дне подання М?н?стерство спрямувало Тимчасовому урядов?. 19 вересня 1917 р. уряд прийняв постанову про створення вищезгаданих кафедр у Ки?вському ун?верситет?. 30 вересня 1917 р. кер?вництво ун?верситету розпорядилося упродовж трьох м?сяц?в провести п?дготовчу роботу й конкурс на зам?щення посад для укра?нознавчих кафедр. Однак у с?чн? 1918 р., коли минув трим?сячний терм?н, пол?тичн? под??, що розгорнулися в Укра?н?, в?дт?снили академ?чн? проблеми на задн?й план.

??. Ки?вський ун?верситет за радянських час?в (1917-1991)

1. Ки?вський ун?верситет у пер?од укра?нсько? революц?? (1917-1919).

545彩票登陆 З? створенням у Ки?в? Центрально? Ради у березн? 1917 р. десятки викладач?в ? сотн? студент?в ун?верситету взяли активну участь у боротьб? за незалежн?сть Укра?ни. Найгеро?чн?шою стор?нкою цих самост?йницьких змагань став подвиг студент?в Ки?вського ун?верситету, зд?йснений п?д Крутами. На початку с?чня 1918 р. на заклик л?дер?в Укра?нсько? Народно? Республ?ки понад триста ки?вських студент?в ? г?мназист?в об'?дналися в студентський кур?нь. Перша сотня добровольц?в (130 ос?б) п?д командуванням сотника-студента Андр?я Омельченка вела важк? оборонн? бо?, захищаючи 29 с?чня 1918 р. важливий зал?зничний вузол - станц?ю Крути на Черн?г?вщин? - та стримуючи наступ рос?йських б?льшовицьких частин на Ки?в.

У пер?од ?снування Укра?нсько? держави Гетьмана П. Скоропадського Ун?верситет Св. Володимира набув оф?ц?йного статусу рос?йського ун?верситету Ки?ва. Поряд з ним, у липн? 1918 р. було створено Ки?вський укра?нський державний ун?верситет.

2. Розформування ун?верситету на окрем? вищ? навчальн? заклади (1920-1933).

545彩票登陆 У лютому 1919 р. б?льшовики зайняли Ки?в Ун?верситет Св. Володимира та Ки?вський укра?нський державний ун?верситет було об'?днано в одну установу -Ки?вський ун?верситет - ?з головним завданням п?дготовки радянсько? ?нтел?генц??. З 1919 р. на територ?? радянсько? Укра?ни почина? д?яти Народний ком?сар?ат осв?ти, що в?дпов?дав за розвиток шк?льно?, середньо? та вищо? осв?ти. В ун?верситетах скасовувалися вс? так зван? "буржуазн? пережитки", а сам? вони втратили будь-яку автоном?ю: було л?кв?доване кер?вництво ун?верситет?в (ректори, проректори), зам?сть них вводилась посада ком?сара вузу, кр?м цього, в?дм?нялись вс? вчен? ступен? та звання. Радянський уряд ставив за мету повне п?дпорядкування ун?верситет?в завданням соц?ал?стично? революц??. Проте, нав?ть у такому вкрай обмеженому вигляд? ун?верситети, на думку кер?вник?в Наркомату осв?ти УСРР, не мали права на ?снування. Вони були оголошен? "буржуазними" центрами, яким не м?сце у новому комун?стичному сусп?льств?.

Викладач чита? лекц?ю з х?м??.

545彩票登陆 Внасл?док цих реформ у 1920 р. Ки?вський ун?верситет (поряд з ?ншими ун?верситетами Укра?ни) було розформовано. На баз? медичного факультету було орган?зовано окремий медичний ?нститут, юридичний факультет передали ?нститутов? народного господарства. З ?сторико-ф?лолог?чного, ф?зико-математично-природничого факультет?в ун?верситету, Ки?вського учительського ?нституту та Ки?вських вищих ж?ночих курс?в було створено Вищий ?нститут народно? осв?ти ?м. М. Драгоманова (з 1926 р. - Ки?вський ?нститут народно? осв?ти). К?льк?сть студент?в-укра?нц?в у цьому навчальному заклад? сягала 65%.

П?дготовка вчительських кадр?в для л?кв?дац?? неписьменност? на роб?тничому факультет? К?НО.

У результат? кардинально? реформи вища осв?та УСРР почала сутт?во в?др?знялася в?д вищо? школи в радянськ?й Рос??. Зокрема, у РСФРР ун?верситети, хоч ? втратили сво? значення, л?кв?дован? не були ? працювали у Москв?, Лен?нград? та ?нших рос?йських м?стах. Ун?ф?кац?я стала одним ?з найважлив?ших завдань пол?тики радянсько? влади в осв?тн?й галуз? на рубеж? 1920-30-х рр. Необх?дно було перебудувати всю вищу систему осв?ти за ?диним рос?йським зразком.

Студенти у "червоному куточку" ун?верситетського гуртожитку, 1930-т? рр.

545彩票登陆 В?дсутн?сть класично? ун?верситетсько? осв?ти призвела також до зменшення к?лькост? наукових ? професорсько-викладацьких кадр?в, втрати ун?верситетських осв?тн?х ? наукових традиц?й та пад?ння загального р?вня вищо? осв?ти, адже за весь пер?од п?сля закриття ун?верситет?в ?м не було знайдено р?вноц?нного зам?нника. Загалом, стала очевидною неспроможн?сть радянсько? влади усп?шно орган?зувати д?яльн?сть вищих навчальних заклад?в, не спираючись на позитивний досв?д дореволюц?йно? вищо? осв?ти.

Учасники математичного сем?нару академ?ка Д.О. Граве. 1930 р.

3. В?дновлення Ки?вського ун?верситету та його дово?нна д?яльн?сть (1933-1941).

Восени 1933 р. в Укра?н? поновили роботу ун?верситети, серед яких ? Ки?вський державний ун?верситет. Перед ними ставилося завдання п?дготовки через асп?рантуру викладач?в для вищо? школи, науковц?в для науково-досл?дних ?нститут?в, заводських наукових лаборатор?й ? досл?дних станц?й. Ц? вищ? навчальн? заклади мали зосередити п?дготовку наукових кадр?в для вс?х найважлив?ших галузей науки.

Студенти в ун?верситетському гуртожитку. 1934 р.

545彩票登陆 У 1934 р. ун?верситет в?дзначив св?й 100-р?чний юв?лей. На той момент було в?дновлено його структуру, розпочато активну наукову та педагог?чну д?яльн?сть. У 1935 р. ун?верситет започаткував сер?йне видання Наукових записок ?з природничих та гуман?тарних наук. Створювалися нов? факультети - у 1938 р. ?х було вже в?с?м: ф?зико-математичний, ?сторичний, ф?лолог?чний, х?м?чний, геолого-географ?чний, б?олог?чний, юридичний та ?ноземних мов. У березн? 1939 р., на честь 125-р?ччя з дня народження Тараса Шевченка Презид?я Верховно? Ради СРСР присво?ла його ?м'я Ки?вському державному ун?верситету. У цьому ж роц? ун?верситетов? було передано Кан?вський б?огеограф?чний запов?дник, що став науково-експериментальною та навчальною базою для природничих факультет?в. Наступного року було зведено новий навчальний корпус для гуман?тарних факультет?в (сьогодн? - корпус Науково? б?бл?отеки ?мен? М. Максимовича).

Студенти Ки?вського державного ун?верситету. 1936 р.

545彩票登陆 Важкого удару ун?верситету протягом 1930-40-х рр. завдали масов? репрес?? викладач?в ? студент?в. Серед репресованих викладач?в були вчен?: М. П. Кравчук, Н.Ю. М?рза-Авак'янц, М.О. Русан?вський, К.Т. Штеппа, М.?. Безбородько, А.Ю. Кримський та багато ?нших.

545彩票登陆 Однак попри ?деолог?чн? обмеження та репрес??, напередодн? Друго? св?тово? в?йни Ки?вський ун?верситет був серед пров?дних вищих навчальних заклад?в СРСР ? пос?дав трет? м?сце серед радянських ун?верситет?в. У ньому навчалося 4 тисяч? студент?в, на 52 кафедрах працювало понад 300 професор?в, доцент?в, викладач?в, з яких - 8 академ?к?в ? 6 член-кореспондент?в Академ?? наук Укра?ни, 24 доктори, 65 кандидат?в наук. Через асп?рантуру ун?верситет готував молодих спец?ал?ст?в вищо? квал?ф?кац?? ?з 43 спец?альностей.

Зас?дання Вчено? ради в?дновленого Ки?вського ун?верситету. 1934 р.

?з початком в?йськових д?й вл?тку 1941 р. Ки?вський ун?верситет було евакуйовано. Б?льш?сть студент?в п?шли на фронт, а значна частина викладач?в, разом з колегами ?з Харк?вського державного ун?верситету, продовжили навчальний процес у рамках Об'?днаного укра?нського державного ун?верситету в казахстанському м?ст? Кзил-Орда. Одночасно з цим було зд?йснено спроби налагодити роботу ун?верситету ? в окупованому нацистами Ки?в?, вт?м, невдовз? г?тлер?вц? закрили ун?верситет, багатьох викладач?в репресували, а студент?в забрали на примусов? роботи до Н?меччини. П?д час бо?в за Ки?в у жовтн?-листопад? 1943 року ун?верситет зазнав непоправних руйнувань ? втрат.

Радянськ? во?ни-визволител? б?ля ст?н спаленого Ки?вського ун?верситету. 1943 р.
545彩票登陆 Було значно пошкоджено головний навчальний корпус "Червоний", розграбовано б?бл?отеку, музейн? колекц??, лаборатор??. Варт?сть втраченого лише лабораторного обладнання сягнула величезно? суми - 50 млн. карбованц?в.

4. Ки?вський ун?верситет п?сляво?нного пер?оду (1944-1991)

545彩票登陆 Незважаючи на колосальн? збитки, упродовж пово?нних десятил?ть головному вишу Укра?ни вдалося не лише в?дновити втрачений потенц?ал, але й сутт?во його посилити. Одразу ж п?сля визволення Ки?ва розпочалося в?дродження ун?верситету. Студенти та викладач? власними силами в?дбудували гуман?тарний та х?м?чний корпуси ? вже 15 с?чня 1944 р. в?дновилися заняття на старших курсах, а з 1 лютого - ? на першому. Вл?тку 1944 р. ?з Кзил-Орди повернулася ки?вська група Об'?днаного укра?нського державного ун?верситету у склад? 146 студент?в, 3 професор?в, 7 доцент?в ? 11 викладач?в. У новому навчальному 1944-45 р. до ун?верситету було зараховано майже 1,5 тис. юнак?в ? д?вчат, а через р?к до них при?дналося ще 2 тисяч? студент?в. Вдалося в?дновити роботу 80-ти кафедр, на яких працювало 290 професор?в, доцент?в ? викладач?в. У 1946 р. в ун?верситет? нараховувалося понад 3800 студент?в, 357 професор?в ? викладач?в.

Студенти-м?жнародники Ки?вського ун?верситету перших пово?нних рок?в. 1947 р.

545彩票登陆 На к?нець 1940-х рр. ун?верситет за обсягом роботи сягнув дово?нного р?вня. Особливо швидким розвиток ун?верситету був у 1950-х рр. До 1958 р. в Ки?вському державному ун?верситет? вже д?яло 11 факультет?в ? навчалося близько 10 тисяч студент?в. Упродовж 1959-84 рр. ун?верситет п?дготував 70 тис. фах?вц?в для р?зних галузей народного господарства, науки, осв?ти ? культури.

Виступ ректора Ки?вського ун?верситету М.У. Б?лого на святкуванн? шевченк?вських дн?в. 1981 р.

За роки ?снування Ки?вського ун?верситету в ньому працювали сотн? видатних науковц?в, серед них:

  • ?сторики й ф?лологи: М. Максимович, В. Цих, Ф. Домбровський, ?. Нейк?рх, М. Костомаров, П. Павлов, В. Антонович, В. ?конн?ков, ?. Лучицький, М. Драгоманов, В. Перетц, М. Довнар-Запольський, М. Дашкевич, А.Лобода, Ф. Вовк, Ф. Фортинський, Ю. Кулаковський, С. ?фремов, А. Кримський, О. Гермайзе, ?. Тарле, Н. Полонська-Василенко, О. Оглобл?н;
  • ф?лософи: О. Новицький, О. Г?ляров, Г. Челпанов, В. Шинкарук;
  • юристи: К. Невол?н, М. ?ван?шев, М. Владимирський-Буданов, О. К?стяк?вський;
  • економ?сти: Г. Сидоренко, М. З?бер, М. Яснопольський, П. Кованько;
  • математики та механ?ки: ?. Рахман?нов, М. Ващенко-Захарченко, П. Ромер, В. ?рмаков, Д. Граве, О. Шм?дт, Б. Букр??в, Г. Пфейфер, Г. Суслов, П. Воронець, М. Боголюбов;
  • ф?зики: М. Авенар?ус, М. Ш?ллер, Й. Косоногов;
  • х?м?ки: Г. Фонберг, М. Бунге, С. Реформатський, А. Бабко, А. Голуб, А. Пилипенко, А. К?пр?яно;
  • геологи: К. Феоф?лактов, В. Чирвинський, М. Андрусов, П. Тутковський, В. Тарасенко;
  • ботан?ки: В. Бессер, Е. Траутфеттер, О. Рогович, ?. Шмальгаузен, С. Навашин, К. Пур??вич, О. Фом?н, Й. Баранецький, М. Холодний, Н. Корнюшенко, Д. Зеров, О. Липа;
  • зоологи: К. Кесслер, О. Ковалевський, О. Северцов, О. Коротн?в, С. Кушакевич, Л. Шелюжко, Б. Мазурмович;
  • б?ох?м?к О. Паллад?н;
  • медики: В. Карава?в, О. Вальтер, В. Бец, М. Скл?фосовський, Ф. Яновський, В. Образцов, В. Чаговець, М. Стражеско та ?нш? видатн? вчен?.

???. Ки?вський ун?верситет за часи незалежност? Укра?ни

21 кв?тня 1994 р. Ки?вському ун?верситету Указом Президента Укра?ни Л. М. Кравчука №176/94 було надано статус "нац?онального", а 25 листопада 1999 р. новим Указом Президента Укра?ни Л. Д. Кучми №1496/99 автономний статус ун?верситету сутт?во розширено. 5 травня 2008 р. видано Указ Президента Укра?ни В.А. Ющенка №412/2008, яким передбачено перетворення ун?верситету на головний навчально-науковий центр Укра?ни з п?дготовки науково-педагог?чних та наукових кадр?в вищо? квал?ф?кац??. 29 липня 2009 р. постановою Каб?нету М?н?стр?в Укра?ни №795 ун?верситету було надано статус самоврядного (автономного) досл?дницького нац?онального вищого навчального закладу, передбачено посилене ф?нансування програм перспективного розвитку ун?верситету.

Головний корпус Ки?вського ун?верситету

Ун?верситет зд?йсню? п?дготовку фах?вц?в за осв?тньо-квал?ф?кац?йними р?внями “Молодший спец?ал?ст”, “Бакалавр”, “Спец?ал?ст”, “Маг?стр” ? кадр?в вищо? квал?ф?кац?? в асп?рантур? та докторантур?. П?дготовка та переп?дготовка фах?вц?в зд?йсню?ться за 14 спец?альностями ОКР “Молодший спец?ал?ст”, 55 напрямами ОКР “Бакалавр”, 49 спец?альностями ОКР “Спец?ал?ст” та 98 спец?альностями ОКР “Маг?стр”. Опановують ?х 26 тис. студент?в. Вищу квал?ф?кац?ю в ун?верситет? здобувають 1645 асп?рант?в та 125 докторант?в. Навчальний процес забезпечують 198 кафедр, близько 80% науково-педагог?чних прац?вник?в мають науковий ступ?нь доктора та кандидата наук; вчене звання професора та доцента мають понад 50 % викладач?в.

В ун?верситет? працю? 13 факультет?в (географ?чний; економ?чний; ?сторичний; к?бернетики; механ?ко-математичний; соц?олог??; рад?оф?зики, електрон?ки та комп’ютерних систем; психолог??; ф?зичний; ф?лософський; х?м?чний; юридичний; факультет ?нформац?йних технолог?й), 8 навчальних ?нститут?в (в?йськовий, високих технолог?й, геолог??, журнал?стики, м?жнародних в?дносин, п?слядипломно? осв?ти, ф?лолог??, управл?ння державно? охорони), 1 навчально-науковий центр (ННЦ “?нститут б?олог??”), 2 коледж? (геологорозв?дувальних технолог?й та оптико-механ?чний) та Укра?нський ф?зико-математичний л?цей.

Ректор Л.В. Губерський з Почесними докторами Ки?вського ун?верситету. 2009 р.

При Ки?вському ун?верситет? д?? низка допом?жних заклад?в: Астроном?чна обсерватор?я, Ботан?чний сад ?мен? академ?ка О. Фом?на, Наукова б?бл?отека ?мен? М. Максимовича, Кан?вський природний запов?дник, Видавничо-пол?граф?чний центр "Ки?вський ун?верситет", ?нформац?йно-обчислювальний центр, Центр укра?нознавства, геолог?чний та зоолог?чний музе?, музей ?стор?? ун?верситету, м?жфакультетський л?нгв?стичний музей тощо

Випускники Ки?вського ун?верситету

Ки?вський ун?верситет п?дтриму? широк? м?жнародн? зв'язки з ун?верситетами з? всього св?ту. На сьогодн?шн?й день ун?верситет ма? двосторонн? партнерськ? угоди з 227 заруб?жними осв?тн?ми та науковими закладами з 57 кра?н св?ту. Для проведення науково? роботи, участ? у конференц?ях, читання лекц?й ун?верситет щор?чно в?дв?дують б?ля 180 заруб?жних учених ? викладач?в ?з 32 кра?н св?ту. Щороку у заруб?жн? в?дрядження до 59 кра?н св?ту ви?жджають б?льше н?ж 1375 викладач?в, науковц?в, студент?в. Дв? третини в?дряджених у 2014 р. ви?жджали за кордон ?з науковою метою (участь у конференц?ях, стажування, проведення досл?джень).

Сьогодн? Ки?вський нац?ональний ун?верситет ?мен? Тараса Шевченка - це класичний ун?верситет досл?дницького типу, основним завданням якого ? навчально-виховна, науково-досл?дницька та ?нновац?йна д?яльн?сть.

Л?т.: Биографический словарь профессоров и преподавателей имп. Университета Св. Владимира (1834-1884) / Под ред. В.С. Иконникова. - К., 1884; Владимирский-Буданов М. История имп. университета Св. Владимира. В 2-х т. - К., 1884; ?стор?я Ки?вського ун?верситету, 1834-1959 / За ред. О.З. Жмудського. - К., 1959; ?стор?я Ки?вського ун?верситету. - К., 1994; З ?менем Святого Володимира. Ки?вський ун?верситет у документах, матер?алах та спогадах сучасник?в. У 2-х кн. Упорядники: В.?. Ульяновський, В.А. Короткий. - К., 1994; 545彩票登陆lma 545彩票登陆ater. Ун?верситет Св. Володимира напередодн? та в добу Укра?нсько? революц?? 1917-1920. Матер?али, документи, спогади. В 2-х кн. Упорядники: В.?. Ульяновський, В.А. Короткий. - К., 2000; Нариси ?стор?? Ки?вського нац?онального ун?верситету ?мен? Тараса Шевченка / В.В. Р?зун, М.С. Тимошик, А.?. Конверський та ?н. - К., 2004.; Ки?вський нац?ональний ун?верситет ?мен? Тараса Шевченка. ?мена славних сучасник?в. - К., 2004.

? Вс? права захищен? 1995-2020